Сумщина та Шостка в роки Великої Вітчизняної війни

В роки Великої Вітчизняної війни територія Сумської області, особливо її північна частина, стала однією з найважливіших в Україні баз зародження і розвитку партизанської боротьби з ворогом. Напередодні окупації на Сумщині було організовано і залишено в тилу 35 партизанських загонів із загальною кількістю 1450 чол. Для них було закладено 30 продовольчих баз і 30 баз зі зброєю. Із створених партизанських формувань з початку окупації і до кінця 1941 року бойову діяльність розгорнули 13 загонів: Путивльський під командуванням С.А. Ковпака та С.В. Руднєва, Османський - І.Є. Анисименка, Конотопський – В.П. Кочемазова, Лебединські – К.Г. Карпова і О.І. Фролова, Хотінський – С.С. Звягіна та І.К. Козолупа, Грунський – С.В. Лебедя та інші.
Об’єднаний Путивльський партизанський загін під командуванням С.А. Ковпака і С.В. Руднєва одним з перших почав вести успішну боротьбу з окупантами. В загін влились групи військовослужбовців, що виходили з оточення, Воргольський загін і група партизанів Шосткинського району. В оперативне підпорядкування загону увійшов Конотопський загін, при якому діяв підпільний райком партії на чолі з Ф.Є. Канавцем. Фашисти намагались ліквідувати базу партизанів у Спадщанському лісі. Тяжкий бій ковпаківцям довелось витримати 1 грудня 1941 року. В ту ж ніч об’єднаний загін вирушив у свій перший рейд. 6 грудня загін, який виріс до 120 чол., прибув у зону Хінельських лісів, що на кордоні Сумської, Курської і Орловської (тепер Брянської) областей. Сюди ж прибув і Конотопський загін, який остаточно увійшов до складу Путивльського об’єднаного загону. З приходом ковпаківців активізувалось підпілля і дії партизанських загонів Севського району Орловської, Хомутовського і Крупецького районів Курської областей. Спільними діями українських і російських загонів були закладені основи Хінельського партизанського краю, який охопив значну територію Сумської, Курської та Орловської областей і існував, з незначними перервами, до кінця 1943 року.
Друге значне вогнище партизанської боротьби виникло в південній частині Брянських лісів, до якої входила територія Хильчицького, Середино-Будського і Ямпільського районів Сумської області.
На території Середино-Будського району у жовтні 1941 р. розпочав бойові дії загін військовослужбовців на чолі з батальйонним комісаром О.М. Сабуровим.
З метою організації взаємодії партизанських загонів 15 грудня 1941 р. було створено об’єднаний штаб загонів південної зони Брянських лісів (О.М. Сабуров, З.А. Богатир, І.Є. Абрамович), в оперативне підпорядкування якого увійшли загін О.М. Сабурова, два Харківських (Воронцова і Погорєлова), Донецький (Боровика) та інші.
З метою допомоги радянським військам у грудні 1941 року Червоний і Ямпільський загони здійснили рейди по території своїх районів, розгромивши ворожі комендатури і дільниці в Есмані, Сопичі, Лемешівці, Марчихиній Буді та інших селах.
30 грудня вийшов у другий рейд по території Крупецького, Хомутівського районів Курщини і північній частині Сумщини об’єднаний Путивльський партизанський загін. Під час рейду до нього приєднались Глухівський (П.Л. Кульбака), Шалигинський (Ф.Д. Матющенко) і Кролевецький (В.М. Кудрявський) партизанські загони. Рейд проходив протягом двох місяців. У селі Дубовичі Кролевецького району ковпаківці відзначили 24-у річницю Червоної Армії: були проведені урочисті збори, а наступного дня – мітинг і парад загонів у присутності жителів села. Наприкінці рейду, 28 лютого, біля с. Веселого Шалигінського району партизани витримали тяжкий бій з угорськими каральними частинами, в ході якого завдали ворогу значних втрат і примусили його відступити, а самі відійшли в Хінельські ліси.
В ході рейду об’єднаний Путивльський загін перетворився в Сумське партизанське з’єднання в складі п’яти загонів загальною кількістю близько 750 чоловік.
Партизанські формування, що діяли у південно-східній частині Брянських лісів, керовані об’єднаним штабом на чолі з О.М. Сабуровим, з грудня 1941 року по квітень 1942 року провели ряд успішних бойових операцій з розгрому ворожих гарнізонів у північних районах Сумської області. В лютому 1942 року було створено « Об’єднання партизанських загонів України» (командир О.М. Сабуров, комісар З.А. Богатир). За вказівкою підпільного ЦК КП(б)У з’єднання перебазувалось в північну частину території Сумської і Чернігівської областей. Створення двох партизанських з’єднань зміцнило сили партизанів на півночі Сумщини.
В той же час в запеклих боях з карателями в південній частині області партизани зазнали тяжких втрат. Загинули в боях командири, комісари і більшість партизанів Лебединського, Охтирського і деяких інших районів. Гітлерівці схопили пораненого секретаря підпільного обкому КП(б)У О.І. Антонова, який у травні 1942 р. загинув у Лебединській тюрмі.
У зв’язку з наступом радянських військ на Харківському і Льговсько-Курському напрямках в травні 1942 р. з’єднання С.А. Ковпака вийшло у третій рейд по територій Сумщини, а з’єднання О.М. Сабурова – в Середино-Будський і Ямпільський райони. З’єднання С.А. Ковпака пройшло по території Середино-Будського. Ямпільського, Глухівського, Путивльського районів, розгромило гарнізони в селах по річці Клевень, прорвалось у Спадщанський ліс і 26 травня зайняло місто Путивль.
В цей же час загони під командуванням О.М. Сабурова здійснили рейд по території Середино-Будського і Ямпільського районів, на деякий час звільнили Ямпіль.
За рішенням Українського штабу партизанського руху (УШПР) у вересні 1942 р. С.А. Ковпаку і О.М. Сабурову було доручено сформувати рухомі з’єднання для рейдів на Правобережну Україну. В ніч з 25 на 26 жовтня 1942 року з’єднання С.А. Ковпака і О.М. Сабурова вийшли в рейд на Правобережну Україну. Вони пройшли з боями по території Сумської, Чернігівської, Гомельської, Київської і Житомирської областей, активізувавши масовий опір ворогу.
Сумське партизанське з’єднання з 12 червня по вересень 1943 року здійснило рейд у Карпати. У той час воно нараховувало близько 2 тис. чоловік. В ході рейду партизани з’єднання підірвали 40 нафтовишок, 13 нафтоскладів, 4 нафтоперегонні заводи, завдали ударів по ворожих комунікаціях і гарнізонах.
З виходом з’єднань С.А. Ковпака і О.М. Сабурова в рейди Сумський обком партії і створені партизанські загони, за винятком Середино-Будського і Хильчицького, передислокувались у Хінельські ліси.
У грудні 1942 року підпільний ЦК КП(б)У поставив перед Сумським обкомом партії завдання сформувати кавалерійське з’єднання і забезпечити його вихід у південну частину області. В це з’єднання увійшли основні сили Конотопського, Есманського, Ямпільського і резервного (ім. Хрущова) загонів. Командиром з'єднання було призначено М.І.Наумова. 1 лютого 1943 року кавалерійське з’єднання під командуванням М.І. Наумова (комісар І.Є. Анисименко) вийшло в перший рейд по Сумщині, згодом здійснивши рейди на Південну, Правобережну і Західну Україну.
25 лютого 1943 року вийшло в рейд з Хінельських лісів партизанське з’єднання під командуванням І.Я. Шушпанова і комісара Я.І. Мельника, який незабаром став командиром цього з'єднання. 22 лютого 1943 року з’єднання під командуванням Я.І. Мельника у зв’язку з наближенням фронту вийшло в рейд на Правобережну Україну за маршрутом Сумська, Чернігівська, Гомельська, Київська, Житомирська області.
Організований на початку жовтня 1941 року в колишньому Хільчицькому (згодом Зноб-Новгородському) районі партизанський загін ім. Щорса під командуванням М.В.Таратути діяв у північних районах Сумщини і частково в сусідніх районах Курської і Орловської областей спільно з партизанським з’єднанням О.М.Сабурова. У вересні 1942 року цей загін влився у з'єднання О.М.Сабурова і з кінця жовтня цього ж року брав участь у рейді на Правобережну Україну. У жовтні 1943 року партизанський загін ім. Щорса вийшов із складу з'єднання О.М.Сабурова і був перетворений у самостійне партизанське з'єднання, яке вело бойові операції в північних районах Житомирщини, Ровенщини та Волині на Україні і частково в південних районах колишніх Поліської та Пінської областей у Білорусії.



Комментариев нет:

Отправить комментарий